Українські народні прислів'я та приказки: природа, її явища

Прислів'я та приказки народів світу:
Українські прислів'я та приказки
Абхазькі прислів'я
Азербайджанські прислів'я
Англійські прислів'я
Американські вислови
Арабські прислів'я
Африканські прислів'я
Баскські прислів'я
Болгарські прислів'я
Вірменські прислів'я
Грецькі прислів'я
Грузинські прислів'я
Давньоіндійські вислови
Єврейські прислів'я
Індійські прислів'я
Ірландські прислів'я
Іспанські прислів'я
Італійські прислів'я
Казахські прислів'я
Караїмські прислів'я
Китайські прислів'я
Колумбійські прислів'я
Комі прислів'я
Латинські вирази
Литовські прислів'я
Малайські прислів'я
Мальтійські прислів'я
Маньчжурські прислів'я
Монгольські прислів'я
Непальські прислів'я
Нідерландські прислів'я
Німецькі прислів'я
Перські прислів'я
Російські прислів'я
Румунські прислів'я
Словацькі прислів'я
Тамільські прислів'я
Тибетські прислів'я
Турецькі прислів'я
Туркменські прислів'я
Удегейські прислів'я
Узбецькі прислів'я
Фінські прислів'я
Французькі прислів'я
Фіпа прислів'я
Фульбе прислів'я
Чеські прислів'я
Шведські прислів'я та приказки
Шорські прислів'я
Якутські прислів'я та приказки
Японські прислів'я

Українські прислів'я та приказки — прислів'я та приказки українців. Багато українських прислів'їв виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати, осуд зрадників, стверджують необхідність дружби між народами тощо. Прислів'я представляють малу форму народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.

Українські прислів'я та приказки
за темами:
Праця. Господарство
Знання та уміння
Природа, її явища
Козаки, козацтво
Кохання
Мова
Москалі
Шлюб. Родина і родинні стосунки
Сирітська і вдовина доля


ЗимаРедагувати

  • На Новий рік прибавилось дня на заячий скік[1]
  • Зима без снігу, як літо без хліба[1]
  • Зима багата снігами, а осінь — снопами[1]
  • Добрий той сніг, що вчасно ліг[1]
  • Узимку сонце крізь плач сміється[1]
  • Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде[1]
  • Зимою деньок, як комарів носок[1]
  • До завірюхи треба кожуха[1]
  • У зимовий холод кожний молод[1]
  • Мороз — не свій брат[1]
  • Хоч мороз і припікає, зате комарів немає[1]
  • Нема снігу — нема й сліду[1]
  • То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха[1]
  • Лютневий сніг весною пахне[1]
  • Скільки сніг не лежатиме, а розтанути мусить[1]
  • Зимове сонце, як мачушине серце, світить, та не гріє[1]
  • Сонце блищить, а мороз тріщить[1]
  • Взимку сонце світить та не гріє[1]
  • Пищить снігур — скоро зима буде.
  • Синиця пищить — зиму віщить.
  • Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
  • Сумний грудень і в свято, і в будень.
  • Зимою сонце світить, та не гріє.
  • Зимове сонце — як вдовине серце.
  • Зимне тепло — як мачушине добро.
  • Зимою сонце крізь плач сміється.
  • Як зазиміє, то й жаба оніміє.
  • Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
  • Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
  • Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.
  • Зимою деньок, як комарів носок.
  • Зимова днина така: сюди тень, туди тень, — та й минув день.
  • Якби не зима, то б літо було довше.
  • Зимою бійся вовка, а літом мухи.
  • Зима без снігу — літо без хліба.
  • Багато снігу — багато хліба.
  • Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
  • Мороз не велик, та стоять не велить.

ВеснаРедагувати

  • Весняний дощ зайвим не буває[1]
  • Березень з водою, квітень з травою, травень з квітами[1]
  • У березні день з ніччю зустрічається[1]
  • Пізня весна не обдурить[1]
  • Весна красна квітками, а осінь — плодами[1]
  • Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає[1]
  • Теплий квітень, мокрий травень — буде в полі врожай[1]
  • Весна всім красна[1]
  • Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскресає[1]
  • Весняний день рік годує[1]
  • Весна ледачого не любить[1]
  • Весна — наші батько й мати, хто не посіє, не буде збирати[1]
  • Весна відмикає джерела й річки[1]
  • Дощ у травні — буде хліб славний[1]
  • Травень ліси одягає, літо в гості чекає[1]
  • Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає[1]
  • Де лелека водиться — там щастя родиться[1]
  • Як у травні дощ і грім, буде радість людям всім[1]
  • Травнева роса краще вівса[1]
  • Ранні ластівки — щасливий рік[1]

ЛітоРедагувати

  • Бджоли раді цвіту, а люди — літу[1]
  • Улітку один тиждень рік годує[1]
  • Два рази в році літо не буває[1]
  • Садок улітку — як кожух узимку[1]
  • Кому влітку холод, тому взимку голод[1]
  • Літо запасає, а зима з'їдає[1]
  • Літо дає коріння, осінь — насіння[1]
  • Літом пролежиш, а зимою з сумою побіжиш[1]
  • Одне літо ліпше, ніж сто зим[1]
  • Хто літом гайнує, той узимку голодує[1]
  • Літом сякий-такий бурянець — як хліба буханець[1]
  • Хто влітку буде співати, той узимку буде танцювати[1]
  • Хто влітку ледарює, той узимку біду чує[1]
  • Що влітку вродиться, то взимку згодиться[1]
  • Готуй сани влітку, а воза взимку[1]
  • Раді люди літу, а бджоли цвіту.
  • Раз літо родить.
  • Двічі літа не буває.
  • Влітку один тиждень рік годує.
  • Літо на зиму робить.
  • Літо збирає, а зима з'їдає.
  • Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.

ОсіньРедагувати

  • Осінь збирає, а весна з'їдає[1]
  • Осінь усьому рахунок веде[1]
  • Восени день блисне, а три кисне[1]
  • Восени багач, а навесні прохач[1]
  • З осінньої дороги не витягнеш ноги[1]
  • Осінь — наша мати, і жебрака нагодує[1]
  • Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю[1]
  • Без хмари дощ не приходить[1]
  • Восени і горобець багатий[1]
  • Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки[1]
  • Восени і курчата курми будуть.
  • Восени і горобець багатий.
  • Осіння муха боляче кусає.

Явища природи, календарна обрядовістьРедагувати

  • Буває март за всіх варт.
  • Як прийде марець, то замерзне старець.
  • Вночі тріщить, а вдень плющить.
  • Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.
  • Блискавка блисне — й камінь трісне.
  • До першого грому земля не розмерзається.
  • Грім гримить — хліб буде родить.
  • Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
  • Кинь ячмінь в болото — вбере тебе в золото.
  • Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
  • Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.
  • Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай.
  • Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
  • Як прийшов май — у землю дбай, прийшов іюнь — хоч сій, хоч плюнь!
  • Майська роса коням краще вівса.
  • Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!
  • Ярь — наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.
  • Овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.
  • Сій овес в кожусі, жито в брилі.
  • Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.
  • Посій в пору, будеш мати зерна гору.
  • Хто рано посіє, рано й пожне.
  • Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку.
  • Сій хліб у годину — будеш їсти кожну днину.
  • Посієш вчасно, то і вродить рясно.
  • Не вважай на урожай, а гречку сій.
  • Весна днем красна, а на хліб тісна.
  • Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
  • Де багато пташок, там нема комашок.
  • Як багацько птиць — не буде гусениць.
  • Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть.
  • діждемо літа та нажнемо жита — поставимо в копки та вдаримо гопки.
  • Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
  • Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка.
  • Як зелене жати, то нічого не мати.
  • Садок літом — як кожух зимою.
  • Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
  • Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!
  • Зима спита, де літом був.
  • Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.
  • Сім год мак не родив і голоду не було.
  • Як уродить метлиця, буде хліб сниться.
  • Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.
  • Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
  • Трапляється і такий год, що на день по сім погод.
  • І за доброї години ожидай лихої днини.
  • У петрівку день — рік.
  • Восени ложка води, а цебер грязі.
  • Не вважай на врожай, а жито сій,- то хліб буде.
  • Прийшов спас — держи рукавиці про запас.
  • Прийде врем'ячко — достигає яблучко й само відпаде.
  • Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
  • В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.
  • Доки грім не гряне, мужик не перехреститься.
  • Не знаючи броду — не лізь у воду.

ПриміткиРедагувати